Цей двоповерховий будинок збудований в кінці ХІХ століття для власного проживання купцем Павлом Фарадейовичем Калугіним, дружина якого була меценаткою, побудувала недригайлівцям Свято-Митрофанівський храм. За що “вдячні” нащадки-комунари обікрали її поховання в притворі храму й викинули геть її кістки. Згодом сердобольні віруючі перепоховали останки місцевої благодійниці на кладовищі в районі церкви, який називають Вигін.
До Другої світової війни у будинку був розташований райвиконком, під час німецької окупації 1941-1943 рр. – комендатура та біржа праці, після війни – банк. Державний банк. Інших тоді не було.
З 1969 по 1991 р. у приміщенні була розміщена Недригайлівська дитяча музична школа, у якій дітвора району навчалася грі на фортепіано, скрипці, домрі, баяні, акордеоні та духових інструментах.
У напівпідвальчику на початку 1990-х був перший комерційний магазин.
На початку 2000-х там розміщувався районний відділ юстиції.
Після 2005 року приміщення, гаражі та земля під ними була викуплена у фізичної особи (перший поверх) та селищної ради (другий поверх) приватним підприємцем, який зараз хоче все це продати.
Цей будинок не внесений до державного реєстру архітектурних чи історичних пам’яток.
